Аналіз проблем і потреб країн-партнерів

Згідно з прогнозами Всесвітньої міжнародної організації по туризму, у розвитку туризму в Європі в найближчі десятиліття будуть відзначатися позитивні тенденції. Східноєвропейські сусіди ЄС, такі як Білорусія, Грузія та Україна, отримають великі шанси опинитися в центрі цих тенденцій і стати цікавими туристичними регіонами на європейському континенті.

Всі три країни-партнера володіють великим, але до теперішнього часу мало освоєним і недостатньо використовуваним туристичним потенціалом. До цього потенціалу відносяться, в першу чергу, природні природні ландшафти, чорноморське узбережжя, культурно-історичне багатство і, не в останню чергу, особливу гостинність людей. Багатообіцяючі перспективи розвитку туризму в цих країнах, які слідують з актуальних тенденцій в міжнародному туризмі, знайшли своє усвідомлення, що відображається в політиці туризму в Білорусії, Грузії та Україні: в даний час в цих країнах прийняті об'ємні національні і регіональні програми і плани з розвитку туризму . Деякі з цих програм і планів частково здійснені, інші знаходяться в стадії підготовки.

З точки зору університетів-партнерів, що беруть участь у проекті WeNeT, туризм пропонує широкі можливості для поліпшення економічної, соціальної та екологічної ситуації в їхніх країнах. В якості одного з найважливіших результатів розвитку туризму розглядається створення нових перспектив для населення структурно малорозвинених периферійних регіонів даних країн. Щоб скористатися цим шансом і забезпечити його використання і в майбутньому, необхідні великі інвестиції, як в загальну, так і в туристичну інфраструктуру, стимулювання кооперації між державним і приватним секторами туризму, підтримка міжнародних маркетингових заходів у сфері туризму та багато іншого. Крім цього, з точки зору представників національної політики в області економіки і туризму, для забезпечення сталого розвитку туризму настійно необхідне поліпшення кваліфікації фахівців у даній галузі в Білорусії, Грузії та Україні. У ході втілення планів та програм з розвитку туризму в цих країнах була виявлена ​​велика потреба в якісному поліпшенні кваліфікації на всіх організаційних рівнях, а також з багатьох тем.

Крім усього іншого, підготовка таких великих міжнародних заходів, як чемпіонат світу з футболу в 2012 р. в Україні, або планування проведення чемпіонату світу з хокею в 2014 р. в Білорусії, вимагає негайного поліпшення як загальних умов розвитку економіки туризму та організації проведення вільного часу , так і поліпшення якості туристичних послуг, як, наприклад, організація заходів, транспортні послуги, пропозиція і сервіс у сфері високої гастрономії і т.д. З урахуванням очікуваних потоків туристів та для забезпечення стійкості результатів таких заходів з економічної точки зору, використання багатостороннього досвіду країн-членів ЄС (наприклад, ФРН, Італія, Словаччина, Австрія і т.д.) в цій області має для країн-партнерів велике значення . Цей досвід, а також ноу-хау в галузі туризму можна отримати шляхом стимулювання та інтенсифікації співпраці в освітній сфері, в галузі підвищення кваліфікації фахівців з туризму конкретно між країнами-партнерами зі Східної Європи та ЄС в рамках запланованого проекту.

У період планування та складання проектної заявки проводилися численні консультації учасників проекту з представниками керівництва державних і приватних туристичних організацій і підприємств з метою врахування актуальної ситуації в області туристичного освіти та підвищення кваліфікації. Крім того, для уточнення змістовної спрямованості, а також визначення цільових груп, які потребують підвищення кваліфікації, учасниками проекту з боку вузів-партнерів проводилося дослідження попиту на освітні послуги з підвищення кваліфікації в галузі туризму на туристичних підприємствах, в туристичних організаціях та установах державного та приватного сектора в Білорусії, Грузії та Україні. У подальшому результати опитувань та інтерв'ю обговорювалися з представниками керівництва туристичних організацій та підприємств; вони послужили важливою основою для визначення пріоритетних тем, змісту та цільових груп (включаючи кваліфікацію, компетенції і т.д.) для підвищення кваліфікації в галузі туризму для кожної з країн- партнерів. На думку учасників цих нарад у формі круглих столів (наприклад, під час туристичного ярмарку-виставки «Відпочинок» у квітні 2009 р. в Мінську), причину проблем з освітою і підвищенням кваліфікації фахівців у галузі туризму слід шукати в відсутньої по більшій частині в країнах-партнерах широкій системі навчання на протязі всього життя відповідних фахівців (за винятком перших позитивних тенденцій в Білорусії після організації Національного центру підвищення кваліфікації, а також деяких окремих прикладів у Грузії та Україні).

Надалі в рамках цих нарад було встановлено, що в туристичній сфері країн-партнерів переважно працюють представники інших професій, які хоча і володіють багаторічним практичним досвідом, проте не мають професійної освіти в галузі туризму і не володіють, відповідно, комплексним знанням про процеси і взаємозв'язках в даній сфері. Не в останню чергу з цієї причини туризм часто розглядається в дуже вузькій і короткостроковій перспективі (виключно як бізнес, можливість швидко заробити гроші тощо). Втілення такої точки зору в підприємницьку практику часто призводить до недостатнього якістю послуг, зменшує шанси на стабільне, довгострокове розвиток підприємства і, в кінцевому підсумку, негативно впливає на стійкість розвитку туризму в країнах-партнерах.

В рамках опитувань та інтерв'ю досліджувалися також можливості і шанси працівників, зайнятих у туристичній сфері, в даний час підвищити свою професійну кваліфікацію. Результати дослідження показали, що багато фахівці, зайняті у туризмі, а також широке коло інших, зацікавлених у підвищенні туристичної кваліфікації осіб, часто не мають жодних шансів покращувати свою професійну кваліфікацію на постійній основі: з одного боку, можливість отримати освіту або підвищити кваліфікацію в області туризму сконцентровані, в основному, в освітніх установах столиць і великих міст країн-партнерів. Це тягне за собою великі перешкоди фінансового плану, оскільки для суб'єктів підвищення кваліфікації, а також їх роботодавців виникають додаткові витрати, пов'язані з проїздом до місця підвищення кваліфікації, а також відсутністю працівника на робочому місці в період навчання. Дослідження показало також, що більша частина зацікавлених у підвищенні кваліфікації проживає в периферійних регіонах (наприклад, у сільській місцевості), привабливих і дуже перспективних з точки зору розвитку туризму. Але оскільки саме цього кола осіб не вистачає професійних знань, вони можуть брати участь у розвитку туризму в рідному краї в дуже обмеженому обсязі, що, як наслідок, перешкоджає збільшенню зайнятості населення в перспективі.

З урахуванням сформульованих проблем, розвиток і впровадження дистанційних програм і курсів з підвищення кваліфікації для фахівців з туризму, на думку представників цієї сфери економіки, набуває дедалі більшого значення. Крім дистанційних, повинні розширюватися і пропонуватися очні заходи щодо підвищення кваліфікації. Побудова обох форм підвищення кваліфікації в країнах-партнерах, а також розробка і впровадження сучасних курсів з підвищення кваліфікації фахівців туристичної галузі повинні торкнутися значно ширше коло зацікавлених осіб, що сприятиме вирішенню наявних проблем в професійній кваліфікації співробітників туристичних підприємств і організацій у Білорусії, Грузії і Україні.

Представлені проблеми, а також можливі шляхи їх вирішення в останні роки інтенсивно обговорювалися з представниками країн-партнерів. Заявник проекту, професор Альбрехт Штайнеке, протягом багатьох років підтримує тісне наукове співробітництво та освітні контакти з білоруськими вузами-партнерами (з 2001 р. з БГЕУ, м. Мінськ, БГУФК, м. Мінськ), вузами-партнерами з України (з 2002 м. ЯУМ, м. Ялта, КУТЕП, м. Київ) та Грузії (з 2002 р. Тбіліський державний університет економічних відносин). Крім іншого тут слід також назвати стажування п'яти ялтинських колег в університеті м. Падерборн у 2003 р. в рамках Темпус-проекту (IMG-2003-UKR 1013, 1014, 1015, 1016, 1021), а також спільний, на жаль не отримав підтримки проект CD_JEP-24134-2003 щодо введення міжнародних двуступенчатий спеціальностей з туризму, готельного та ресторанного господарства, а також з організації підвищення кваліфікації за даними спеціальностями в ЯУМ і КУТЕП. Стажування професора Ніко Кварацкелія (Тбіліський державний університет економічних відносин) в Падерборн восени 2006 р., а також подальша співпраця з його університетом фінансувалося Католицької службою академічних обмінів (КСАО). Перші успіхи у вирішенні існуючих проблем з підвищення кваліфікації в туристичній галузі не в останню чергу слід віднести на рахунок Темпус-проекту 23015-2002 з організації Національного центру підвищення кваліфікації при БГУФК, м. Мінськ та впровадженні в ньому відповідних освітніх програм. Викладачі вузів і представники туристичної галузі, які отримали підготовку в рамках даного проекту, продовжують роботу над поліпшенням змістовного наповнення програм з освіти та підвищення кваліфікації фахівців з туризму в Білорусії, і поділяться досвідом з грузинськими та українськими колегами в рамках запланованого проекту. З іншого боку, українські партнери по проекту (НТУ м. Київ, ОНМА м. Одеса, ПДТУ м. Маріуполь) поділяться досвідом, набутим у рамках реалізації Темпус-проекту IB_JEP-26080-2005 (координатор проекту професор Клаус Розенталь, університет м. Падерборн ) по впровадженню дистанційних програм підвищення кваліфікації для фахівців в області транспорту і логістики, з партнерами із Білорусії, Грузії та України для розвитку дистанційних програм по туризму.

На стадії розробки проект обговорювався з керівником національного бюро Темпус в Білорусії (Микола Богдановича), в Грузії (Ліка Глонті) і в Україні (Світлана Шитікова) і знайшов з їхнього боку всебічну підтримку. Інтеграція національних (і регіональних) міністерств освіти, туристичних організацій та підприємств, вузів і студентів відкриває великі можливості для інтенсифікації співробітництва між найважливішими суб'єктами туристичної галузі з метою якісного поліпшення освіти та підвищення кваліфікації в сфері туризму в країнах-партнерах. Надалі з побудовою як національної, так і загальної для країн-партнерів мережі дистанційного підвищення кваліфікації для фахівців у галузі туризму буде підтримуватися співпраця вузів з питань туризму. Реалізація проекту WeNeT послужить інтенсифікації трансферу ноу-хау в галузі туризму з ЄС до ВНЗ-партнери в Білорусії, Грузії та Україні, а також розширенню співробітництва між країнами ЄС та їхніми східними сусідами в галузі туризму.